гемотоксини
ГЕМОТОКСИНИ, -ів, мн. Речовини, які пошкоджують оболонки еритроцитів крові та спричиняють їх гемоліз, порушуючи здатність крові скипатися і/або викликають руйнування органів та загальні ушкодження в тканинах; зазвичай гемотоксини застосовуються отруйними тваринами, у тому числі гримучими зміями; однією з функцій гемотоксичних отрут, окрім вбивства здобичі, також є допомога при її перетравленні: отрута руйнує протеїни в місці укусу, тим самим роблячи здобич легшою для перетравлення.
гемотоксин
ГЕМОТОКСИН, -у, ч. Див. гемотоксини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гемотоксин | гемотоксини |
Родовий | гемотоксину | гемотоксинів |
Давальний | гемотоксинові, гемотоксину | гемотоксинам |
Знахідний | гемотоксин | гемотоксини |
Орудний | гемотоксином | гемотоксинами |
Місцевий | на/у гемотоксині | на/у гемотоксинах |
Кличний | гемотоксине | гемотоксини |