європоцентризм
ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ, -у, ч. Уявлення про європейський континент як про центр культурно-історичного розвитку людства. // Світогляд, науковий підхід в гуманітарних науках та політична ідеологія, які розглядають європейську культуру та історію як провідні, центральні частини світової історії та культури; для європоцентризму властиве ототожнення європейського та загальносвітового.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | європоцентризм | європоцентризми |
Родовий | європоцентризму | європоцентризмів |
Давальний | європоцентризмові, європоцентризму | європоцентризмам |
Знахідний | європоцентризм | європоцентризми |
Орудний | європоцентризмом | європоцентризмами |
Місцевий | на/у європоцентризмі | на/у європоцентризмах |
Кличний | європоцентризме | європоцентризми |