юстиція
ЮСТИЦІЯ, ї, ж. 1. Суд, судова діяльність держави; правосуддя. Радянська юстиція.
2. Сукупність державних органів, що займаються судочинством. Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в Міністерстві юстиції (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 95).
3. збірн., розм. Юристи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | юстиція | юстиції |
Родовий | юстиції | юстицій |
Давальний | юстиції | юстиціям |
Знахідний | юстицію | юстиції |
Орудний | юстицією | юстиціями |
Місцевий | на/у юстиції | на/у юстиціях |
Кличний | юстиціє | юстиції |