шульпотіння
ШУЛЬПОТІННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шульпотіти і звуки, утворювані цією дією. Вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища, під тихе полускування сухого бур'яну і рівномірне шульпотіння кулешу в казанку (Тют., Вир, 1964, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шульпотіння | шульпотіння |
Родовий | шульпотіння | шульпотінь |
Давальний | шульпотінню | шульпотінням |
Знахідний | шульпотіння | шульпотіння |
Орудний | шульпотінням | шульпотіннями |
Місцевий | на/у шульпотінні | на/у шульпотіннях |
Кличний | шульпотіння | шульпотіння |