центрувати
ЦЕНТРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., спец. 1. Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення. При користуванні конденсорними збільшувачами для рівномірного освітлення негатива треба центрувати лампу, пересуваючи її відносно конденсора (Довідник фот., 1959, 165); Він побіг щодуху на городи, понад ставом, до колгоспної облізлої шопи, де вони з Сашком, сином Василини, закінчували ремонтувати і центрувати молотарку (Кучер, Прощай.., 1957, 455).
2. Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри токарного верстата.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | центрую | центруємо |
2 особа | центруєш | центруєте |
3 особа | центрує | центрують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | центруватиму | центруватимемо |
2 особа | центруватимеш | центруватимете |
3 особа | центруватиме | центруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | центрував | центрували |
Жіночий рід | центрувала | |
Середній рід | центрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | центруймо | |
2 особа | центруй | центруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | центруючи | |
Минулий час | центрувавши |