хатонька
ХАТОНЬКА, и, ж. Пестл. до хатка. Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340); У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: «Гірко!» (Мур., Лірика, 1954, 86); Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Гл., Вибр., 1951, 131).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хатонька | хатоньки |
Родовий | хатоньки | хатоньок |
Давальний | хатоньці | хатонькам |
Знахідний | хатоньку | хатоньки |
Орудний | хатонькою | хатоньками |
Місцевий | на/у хатоньці | на/у хатоньках |
Кличний | хатонько | хатоньки |