утирити
УТИРИТИ1 (ВТИРИТИ), рю, риш, док., перех., розм. З силою кинути в щось. [Ничипір:] Нечиста сила на все підводить. Чи випив там чоловік чарку, чи не випив, а вже воно тебе втирить у калюжу (Гр., II, 1963, 564).
◇ Утирити очі в кого - що - втупити очі. Ганя, погонич, наймичка і сам Ясь втирили очі в золоті башти, колони (Н.-Лев., І, 1956, 161).
УТИРИТИ2 (ВТИРИТИ), рю, риш, док., перех., фам. Украсти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утирю | утиримо |
2 особа | утириш | утирите |
3 особа | утирить | утирять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утирив | утирили |
Жіночий рід | утирила | |
Середній рід | утирило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утирімо | |
2 особа | утири | утиріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | утиривши |