трансцендентальність
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНІСТЬ, ності, ж., філос. Абстр. ім. до трансцендентальний. Те вчоловічення надприродного [в літературі] було найбільшою побідою [перемогою] новішого часу над середньовіковою трансцендентальністю (Фр., XVI, 1955, 45); Трансцендентальність логіки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трансцендентальність | трансцендентальності |
Родовий | трансцендентальності, трансцендентальности | трансцендентальностей |
Давальний | трансцендентальності | трансцендентальностям |
Знахідний | трансцендентальність | трансцендентальності |
Орудний | трансцендентальністю | трансцендентальностями |
Місцевий | на/у трансцендентальності | на/у трансцендентальностях |
Кличний | трансцендентальносте | трансцендентальності |