тополиця
ТОПОЛИЦЯ, і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри. Ще в передвоєнні роки комсомольці й піонери, лісоводи й агрономи на заклик учених старанно розшукували тополиці на Україні (Наука.., 4, 1961, 39); - Ми приїхали шукати тополиць (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тополиця | тополиці |
Родовий | тополиці | тополиць |
Давальний | тополиці | тополицям |
Знахідний | тополицю | тополиці |
Орудний | тополицею | тополицями |
Місцевий | на/у тополиці | на/у тополицях |
Кличний | тополице | тополиці |