схлюпнути
СХЛЮПНУТИ, схлюпну, схлюпнеш, док . 1. тільки 3 ос., неперех. Рухаючись, піднімаючись догори, утворити плескіт (про воду або іншу рідину); плеснути. Час від часу з-під мосту чути, як схлюпне вода, - скинулась риба (Гончар, II, 1959, 239); * Образно. Мабуть, раніш уже знала [мати] за синову долю, та й уже од-тужила, а це кінь [прибіг]. Знову схлюпнув біль у душі, - бо не жахнулася, не сплеснула руками у розпачі (Головко, І, 1957, 370).
2. перех. і без додатка. Різко рухаючи посудину, вилити з неї через край частину рідини; виплеснути. Хижо світила [пані] очима на Івася,.. як він, наливаючи чай у блюдце, схлюпнув трохи на стіл (Мирний, III, 1954, 161); Нахилившись над горшком, Устина довго цяпала ложкою молочну кашу, спокійно, щоб не схлюпнути, поставила на стіл миску (Чорн., Потік..., 1956, 178); // Різким рухом плеснути на кого-, що-небудь трохи води або іншої рідини. Схлюпнув [Тихін] потім на руки з корита біля колодязя й догнав Давида вже на вулиці (Головко, II, 1957, 125).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлюпну | схлюпнемо |
2 особа | схлюпнеш | схлюпнете |
3 особа | схлюпне | схлюпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | схлюпнув | схлюпнули |
Жіночий рід | схлюпнула | |
Середній рід | схлюпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлюпнімо | |
2 особа | схлюпни | схлюпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | схлюпнувши |