схлипувати
СХЛИПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Мирний, І, 1949, 412); Схлипували нишком матері, згадавши загиблих своїх дочок (Довж., І, 1958, 335); Угорі біля будки крана схлипувало ще зовсім молоде парубча [паруб'я], по-дитячому витираючи кепкою очі (Баш, На.. дорозі, 1967, 144); * Образно. Ростуть сизі хмари, за веслом схлипує вода (Стельмах, II, 1962, 210); Лине сумна мелодія, плутає думки у Сашуневій голові. Плачуть кларнети, схлипують у розпуці баси (Мушк., Серце.., 1962, 257).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлипую | схлипуємо |
2 особа | схлипуєш | схлипуєте |
3 особа | схлипує | схлипують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлипуватиму | схлипуватимемо |
2 особа | схлипуватимеш | схлипуватимете |
3 особа | схлипуватиме | схлипуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | схлипував | схлипували |
Жіночий рід | схлипувала | |
Середній рід | схлипувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | схлипуймо | |
2 особа | схлипуй | схлипуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | схлипуючи | |
Минулий час | схлипувавши |