спотичка
СПОТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що сутичка. Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (Н.-Лев., VII, 1966, 243); І тут сталася спотичка. Віктор Баско, який досі сидів, вовчкувато [понуро] позираючи на Маринку, раптом брязнув своєю чаркою об підлогу і вибіг з кімнати (Речм., Твій побратим, 1962, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спотичка | спотички |
Родовий | спотички | спотичок |
Давальний | спотичці | спотичкам |
Знахідний | спотичку | спотички |
Орудний | спотичкою | спотичками |
Місцевий | на/у спотичці | на/у спотичках |
Кличний | спотичко | спотички |