спорудження
СПОРУДЖЕННЯ, я, с . 1. Дія за знач. спорудити, споруджувати. На спорудженні форту працювали всі разом: матроси, козаки й піхота (Тулуб, В степу.., 1964, 290); Я бачив командира вночі на спорудженні моста (Довж., III, 1960, 121); Доброю школою трудового загартування студентства стала їх участь у спорудженні народногосподарських об'єктів республіки та ударних комсомольських будов країни (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 43).
2. Те саме, що споруда. - А то що за спорудження видніються в кінці саду? - запитав Баніт (Ткач, Арена, 1960, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спорудження | спорудження |
Родовий | спорудження | споруджень |
Давальний | спорудженню | спорудженням |
Знахідний | спорудження | спорудження |
Орудний | спорудженням | спорудженнями |
Місцевий | на/у спорудженні | на/у спорудженнях |
Кличний | спорудження | спорудження |