скоординований
СКООРДИНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоординувати; // у знач. прикм. Любила рух, яким застібував [Василь] гудзики на пальті. Його мужність, так здавалося Лесі, найкраще виявляла себе назовні в тому скоординованому русі (Вільде, На порозі, 1955, 64); // скоординовано, безос. присудк. сл. Стихія - не помічник, а перешкода соціалізму: тут все повинно бути передбачено, заплановано, скоординовано і згідно з планом втілено в життя (Ком. Укр., 6, 1970, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скоординований | скоординована | скоординоване | скоординовані |
Родовий | скоординованого | скоординованої | скоординованого | скоординованих |
Давальний | скоординованому | скоординованій | скоординованому | скоординованим |
Знахідний | скоординований, скоординованого | скоординовану | скоординоване | скоординовані, скоординованих |
Орудний | скоординованим | скоординованою | скоординованим | скоординованими |
Місцевий | на/у скоординованому, скоординованім | на/у скоординованій | на/у скоординованому, скоординованім | на/у скоординованих |