скиміти
СКИМІТИ, млю, миш і СКИМЛІТИ, лю, лиш; мн. скимлять; недок., розм., рідко. Те саме, що скімлити. Наш старий собака Вовчок знову падав йому до ніг, крутився, лащився, скимів, скакав на плечі (С. Ол., З книги життя, 1968, 10); Серце тремтіло, здригалось від болю, пригадуючи Нур'ялі, скиміло від жалю до нього (Тулуб, Людолови, І, 1957, 427); Одказує Зогак: «Постій, не скимли! Сміленький гість - то дуже добрий знак» (Крим., Вибр., 1965, 183); Вітри, як діти на розпутті, Скимлять, зриваючися в лет (Мал., Віщий голос, 1961, 34); Хоч і тремчу весь, хоч і скимлить щось біля серця, але я не боюсь того, хто лежить на горищі (Збан., Мор. чайка, 1959, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скимлю | скимимо |
2 особа | скимиш | скимите |
3 особа | скимить | скимлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скимітиму | скимітимемо |
2 особа | скимітимеш | скимітимете |
3 особа | скимітиме | скимітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скимів | скиміли |
Жіночий рід | скиміла | |
Середній рід | скиміло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скимімо | |
2 особа | скими | скиміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скимлячи | |
Минулий час | скимівши |