сверготіти
СВЕРГОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Те саме, що цвірінькати. Попід стріху горобчики сверготять (Чуб., V, 1874, 639).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свергочу | сверготимо |
2 особа | сверготиш | сверготите |
3 особа | сверготить | сверготять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сверготітиму | сверготітимемо |
2 особа | сверготітимеш | сверготітимете |
3 особа | сверготітиме | сверготітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сверготів | сверготіли |
Жіночий рід | сверготіла | |
Середній рід | сверготіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сверготімо | |
2 особа | сверготи | сверготіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сверготячи | |
Минулий час | сверготівши |