рік
РІК, року, ч. 1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна - краса року (Граб., І, 1959, 374); Не трачу надії, що таки колись, може навіть на той рік, таки виберемося з жінкою в Галичину (Коцюб., III, 1956, 216).
^ Міжнародний геофізичний рік див. геофізичний; Навчальний рік див. навчальний; Світловий рік - відстань, яку проходить світло за один рік. Для вимірювання зоряних відстаней астрономи запровадили одиницю - світловий рік (Бесіди про всесвіт, 1953, 109); Сільськогосподарський рік - час від початку землеробських робіт до збирання врожаю. Хто знайомий з колгоспним життям, той уявляє собі, що таке сільськогосподарський рік. Це - не одна посівна кампанія. Її завжди наздоганяє просапна, просапну - заготівля кормів (Логв., Літа.., 1960, 107).
@ В (у) роках - у похилому віці; Залишатися (залишитися) на другий рік див. залишатися; Зоставатися (зостатися) на другий рік див. зоставатися; Зоставляти (зоставити) на другий рік див. зоставляти; З роками - з часом, після того, як мине якийсь час; З року в рік; Рік у рік - постійно, протягом тривалого часу. Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Стельмах, І, 1962, 218); Ті вусаті, кругло стрижені люди в полотняній.. сорочці, що рік у рік ходили крізь ці сліпучі степи з своїми круторогими, були для льотчика десь у глибинах минувшини (Гончар, Тронка, 1963, 55); З року до року; З року на рік - з часом, поступово. Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Та з року до року все вище росла, Бо Партії правду у серце взяла (Рильський, III, 1961, 238); З року на рік, підростаючи та розумнішаючи, робилася Явдошка все хижішою та хижішою (Мирний, І, 1949, 234); Не перший рік див. перший; Не по роках - не за віком; Новий рік див. новий; Пори року див. пора; Цілий рік - протягом дванадцяти місяців. Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Л. Укр., V, 1956, 385).
2. Період часу в дванадцять місяців, що рахується від будь-якого дня. І четвертий рік минав Тихенько, поволі, І четверту починаю Книжечку в неволі Мережати (Шевч., II, 1963, 235); Ще за рік до арешту долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов переживає якусь внутрішню кризу, якесь переоцінювання колишніх естетичних норм (Тулуб, В степу.., 1964, 298); Ось уже шістнадцять років держу я цю паличку [режисерську], а мені на початку кожної моєї картини все здається, що я нічого не вмію робити (Довж., І, 1958, 20); * У порівн. [Марія:] Син приїжджає? [Одарка:] Чекаю з хвилини на хвилину. А день сьогодні як рік для мене (Зар., Антеї, 1962, 5); // У сполуч. з числівником уживається на позначення чийогось віку. Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім покинув іграшки в бої (Мирний, І, 1949, 181); Йому тільки ще йде дев'ятнадцятий рік. Як виріс Василь за останнє літо! (Довж., І, 1958, 87).
@ Без року три дні (тиждень): а) дуже мало часу. Прожив Багіров із своєю веселою молодичкою без року три дні. Проте і в далеких краях не забував її (Гончар, III, 1959, 189); б) зовсім недавно. - А ми ще й досвіду не мали, Без року тиждень лікарі (Мас., Сорок.., 1957, 392).
3. тільки мн. Тривалість чийогось життя; вік. З осклянілих чоловічків невдоволення перекотилося на драглисту жовтизну білків, на яких теж роки наснували крихкого павутиння прожилок (Стельмах, І, 1962, 330).
4. тільки мн. Період, пора в чиєму-небудь житті; літа. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський (Л. Укр., І, 1951, 152); Про нього знали, що він учився колись - за хлоп'ячих років - мистецтва вироблювати фарфор, потім потрапив на вулицю (Мик., II, 1957, 441); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий.. веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками (Тют., Вир, 1964, 87); // Період, епоха в житті людства, народу, держави і т. ін., позначені чим-небудь. Свій творчий шлях Рильський почав у глухі роки реакції (Криж., М. Рильський, 1960, 14); Вже пройшли революції роки. Я в минуле з любов'ю дивлюсь (Сос., I, 1957, 152).
@ За моїх молодих років див. мій.
5. тільки мн. У сполуч. з порядковим числівником уживається для позначення десятиліття. «Комуна» зветься цей кут і цей парк, тому що тут ще в двадцяті роки справді була комуна демобілізованих червонофлотців (Гончар, Тронка, 1963, 220).
6. тільки мн. Час. А роки йдуть.. і все минає... Та не мина моя любов (Сос., І, 1957, 222); Він, здається, чує, як дівочі сльози ледь-ледь шелестять по її чорному від років кожушку (Стельмах, І, 1962, 123); // Великий період, тривалий час. Жив він так роки, поки його туга не звалила - зліг вмирати (Вовчок, І, 1955, 179).
7. у знач. присл. роками. Протягом тривалого періоду, часу; дуже довго. Пливли перед ними [очима] і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть (Коцюб., II, 1955, 282); Фермер хотів з уст рядового бійця.. перевірити правдивість того, що йому роками втовкмачували в голову (Гончар, III, 1959, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рік | роки |
Родовий | року | років |
Давальний | рокові, року | рокам |
Знахідний | рік | роки |
Орудний | роком | роками |
Місцевий | на/у році | на/у роках |
Кличний | року | роки |
ректи
РЕКТИ, речу, речеш; мин. ч. рік, рекла, ло; наказ. сп. речи, речіть; недок., перех. і без додатка, заст., поет. Промовляти. І плаче, плаче Ярославна В Путивлі городі. Й рече: - Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш..? (Шевч., II, 1963, 388); А пані, мов бездушна, у куточку Стояла німо, й слова не рекла (Фр., XI, 1952, 262); Для нього [В. І. Леніна] істин вічних не буває, він не пророк, щоб істини ректи, він клас на клас до бою піднімає, він вивчив шлях раніше, ніж іти (Голов., Поезії, 1955, 218).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | речу | речемо |
2 особа | речеш | речете |
3 особа | рече | речуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ректиму | ректимемо |
2 особа | ректимеш | ректимете |
3 особа | ректиме | ректимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рік | рекли |
Жіночий рід | рекла | |
Середній рід | рекло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | речімо | |
2 особа | речи | речіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | речучи | |
Минулий час | рікши |
ріка
РІКА, и, ж. 1. Водний потік, що живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів'я до гирла. Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (Рудан., Тв., 1959, 68); Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (Коцюб., II, 1955, 331); На четвертий день вітер змінив напрям. «Константин» вийшов у гирло ріки (Тулуб, В степу.., 1964, 265); * У порівн. Мільйони зір повільним бігом Течуть над нами, мов ріка (Мас., Сорок.., 1957, 220); // чого, у сполуч. з ім. у род. в. Уживається для образного позначення процесу протікання, розвитку чого-небудь. А ріка життя все шумить, і піниться, і стогне, і великим напором безконечним несе нові, нові, все нові жертви (Хотк., II, 1966, 329); Ріки історії багато піску нанесли в його біографію, і сам він, перехилившись, стояв наполовину замулений в легендах (Тич., III, 1957, 43).
@ Медові[ї] та молочні[ї] ріки див. медовий; Молочні ріки й масляні береги див. молочний; Политися рікою див. поливатися.
2. чого, перен. Велика кількість чого-небудь такого, що тече, сиплеться і т. ін. - Я, моя матінко, ріки сліз вилила - благала: сину, оженися, коханий, оженися! (Вовчок, І, 1955, 220); Знай: зерна золота ріка І вугілля потоки чорні - Це все рука більшовика, Це Жовтня мускули незборні (Рильський, І, 1956, 187); // кого, чого, яка. Безперервний великий потік, маса кого-, чого-небудь, що рухається. Що там за гомін?.. Ах, знаю, знаю, - Се вулицями стугонить Ріка народу (Фр., XIII, 1954, 438); Дорога підіймалася вище і вище. Попереду в темряві ворушилася, гаркотіла, звиваючись, безкрая людська ріка, що текла не вниз, а насупроти гір (Гончар, III, 1959, 76).
3. у знач. присл. рікою, ріками. У великій кількості. Колись там [у селі] весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива... (Шевч., II, 1963, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ріка | ріки |
Родовий | ріки | рік |
Давальний | ріці | рікам |
Знахідний | ріку | ріки |
Орудний | рікою | ріками |
Місцевий | на/у ріці | на/у ріках |
Кличний | ріко | ріки |