рівномірно
РІВНОМІРНО. Присл. до рівномірний. Воно [серце] билося рівномірно, так, як рівномірно й спокійно дихав Сергій (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13); З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Тют., Вир, 1964, 104).