проінструктувати
ПРОІНСТРУКТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Дати кому-небудь інструкції, керівні вказівки. Хома, не гаючись, проінструктував їздових, як їм належить триматись (Гончар, III, 1959, 357).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проінструктую | проінструктуємо |
2 особа | проінструктуєш | проінструктуєте |
3 особа | проінструктує | проінструктують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проінструктував | проінструктували |
Жіночий рід | проінструктувала | |
Середній рід | проінструктувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проінструктуймо | |
2 особа | проінструктуй | проінструктуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | проінструктувавши |