провідність
ПРОВІДНІСТЬ, ності, ж. 1. спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. Мідний провід має високу провідність, добру механічну міцність і стійкість проти корозії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 11); Сонячна плазма відзначається дуже високою провідністю - вона набагато більша, ніж, наприклад, в одного з кращих земних провідників - міді (Наука.., 10, 1969, 57).
2. біол. Здатність живих клітин передавати збудження, подразнення. Після ознайомлення учнів з будовою нервової клітини вчитель переходить до демонстрування на нервово-м'язовому препараті основних властивостей нервів - збудливості і провідності (Метод. викл. анат.., 1955, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провідність | провідності |
Родовий | провідності, провідности | провідностей |
Давальний | провідності | провідностям |
Знахідний | провідність | провідності |
Орудний | провідністю | провідностями |
Місцевий | на/у провідності | на/у провідностях |
Кличний | провідносте | провідності |