приятельський
ПРИЯТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до приятель. На вічну пам'ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи [заголовок] (Л. Укр., І, 1951, 125); [Ярчук:] Микола Андронович велів передати вам цей лист і свій приятельський привіт (Мик., І, 1957, 348); // Власт. приятелям, друзям. З газдинею зав'язалися у Марусі щирі, приятельські відносини (Хотк., II, 1966, 170); Запанував той поблажливий приятельський тон, що буває не між близькими, зате давніми знайомими (Шовк., Людина.., 1962, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приятельський | приятельська | приятельське | приятельські |
Родовий | приятельського | приятельської | приятельського | приятельських |
Давальний | приятельському | приятельській | приятельському | приятельським |
Знахідний | приятельський, приятельського | приятельську | приятельське | приятельські, приятельських |
Орудний | приятельським | приятельською | приятельським | приятельськими |
Місцевий | на/у приятельському, приятельськім | на/у приятельській | на/у приятельському, приятельськім | на/у приятельських |