плакувальник
ПЛАКУВАЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається плакуванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плакувальник | плакувальники |
Родовий | плакувальника | плакувальників |
Давальний | плакувальникові, плакувальнику | плакувальникам |
Знахідний | плакувальника | плакувальників |
Орудний | плакувальником | плакувальниками |
Місцевий | на/у плакувальнику, плакувальникові | на/у плакувальниках |
Кличний | плакувальнику | плакувальники |