перемоклий
ПЕРЕМОКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перемокнути, перемокти. Капітан, перемоклий до нитки, міцно стискав в зубах давно погаслу люльку (Ірчан, II, 1958, 329).
2. у знач. прикм. Мокрий, змокрілий. Загортаючися в перемоклу киптарину та ховаючи мокрі коси, шукала [Маруся] очима, - не знала, де дітися (Хотк., II, 1966, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перемоклий | перемокла | перемокле | перемоклі |
Родовий | перемоклого | перемоклої | перемоклого | перемоклих |
Давальний | перемоклому | перемоклій | перемоклому | перемоклим |
Знахідний | перемоклий, перемоклого | перемоклу | перемокле | перемоклі, перемоклих |
Орудний | перемоклим | перемоклою | перемоклим | перемоклими |
Місцевий | на/у перемоклому, перемоклім | на/у перемоклій | на/у перемоклому, перемоклім | на/у перемоклих |