неслухання
НЕСЛУХАННЯ, я, с. Небажання слухатися кого-небудь; неслухняність.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неслухання | неслухання |
Родовий | неслухання | неслухань |
Давальний | неслуханню | неслуханням |
Знахідний | неслухання | неслухання |
Орудний | неслуханням | неслуханнями |
Місцевий | на/у неслуханні | на/у неслуханнях |
Кличний | неслухання | неслухання |