неміряний
НЕМІРЯНИЙ, а, е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний. Небо неміряне, зорями сіяне, Всюди безмежна краса... (Пісні та романси.., II, 1956, 174); Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над неміряним степом (Ю. Янов., І, 1958, 145); А бажалося неміряного щастя, того, про яке мріяли вечорами довірливо розквітлі очі дівчат (Стельмах, І, 1962, 400).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неміряний | неміряна | неміряне | неміряні |
Родовий | неміряного | неміряної | неміряного | неміряних |
Давальний | неміряному | неміряній | неміряному | неміряним |
Знахідний | неміряний, неміряного | неміряну | неміряне | неміряні, неміряних |
Орудний | неміряним | неміряною | неміряним | неміряними |
Місцевий | на/у неміряному, немірянім | на/у неміряній | на/у неміряному, немірянім | на/у неміряних |