наський
НАСЬКИЙ, а, е, займ. присв., розм. Те саме, що наш. По наському звичаю треба пить горілку до чаю (Номис, 1864, № 11540); Юдун ляп себе по другій кишені та й вийняв ковбасу та тільки не наську, а німецьку (Кв.-Осн., II, 1956, 234); - Бачимо, на шевському стільчику стоїть собі чоловік, з наських, видать, агітатором назвали його (Стельмах, І, 1962, 361).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наський | наська | наське | наські |
Родовий | наського | наської | наського | наських |
Давальний | наському | наській | наському | наським |
Знахідний | наський, наського | наську | наське | наські, наських |
Орудний | наським | наською | наським | наськими |
Місцевий | на/у наському, наськім | на/у наській | на/у наському, наськім | на/у наських |