нарізаний
НАРІЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарізати 1 - 7. Баба.. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Григ., Вибр., 1959, 441); У руських купців.. є золото й срібло.. - шматочки дорогоцінного металу, нарізані з прута (Скл., Святослав, 1959, 121); Протягом вегетаційного періоду проводили чотири поливи по борознах, нарізаних з обох боків ряду (Хлібороб Укр., 12, 1964, 22); Оксен сів біля дуба.., загорнувшись в кожушок, закрив нарізані вітром очі (Тют., Вир, 1964, 530); // у знач. прикм. На столі з'явилась ціла купа нарізаної паляниці та пирогів, пляшки та чарки (Н.-Лев., III, 1956, 71); Наприкінці дня нарізані дрова почали переносити з лісу на перегін (Бойч., Молодість, 1949, 127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нарізаний | нарізана | нарізане | нарізані |
Родовий | нарізаного | нарізаної | нарізаного | нарізаних |
Давальний | нарізаному | нарізаній | нарізаному | нарізаним |
Знахідний | нарізаний, нарізаного | нарізану | нарізане | нарізані, нарізаних |
Орудний | нарізаним | нарізаною | нарізаним | нарізаними |
Місцевий | на/у нарізаному, нарізанім | на/у нарізаній | на/у нарізаному, нарізанім | на/у нарізаних |