найменування
НАЙМЕНУВАННЯ, я, с. Те саме, що назва. Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь (Гончар, III, 1959, 8); Сполучники не виступають безпосередніми виразниками понять або найменувань предметів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | найменування | найменування |
Родовий | найменування | найменувань |
Давальний | найменуванню | найменуванням |
Знахідний | найменування | найменування |
Орудний | найменуванням | найменуваннями |
Місцевий | на/у найменуванні | на/у найменуваннях |
Кличний | найменування | найменування |