міражний
МІРАЖНИЙ, а, е. Прикм. до міраж1. Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море... (Гончар, Таврія, 1952, 267); Він добре розумів, що принесло їй розчарування: міражний палац виявився халупою з повибиваними вікнами, й дверима (Вільде, Винен.., 1959, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | міражний | міражна | міражне | міражні |
Родовий | міражного | міражної | міражного | міражних |
Давальний | міражному | міражній | міражному | міражним |
Знахідний | міражний, міражного | міражну | міражне | міражні, міражних |
Орудний | міражним | міражною | міражним | міражними |
Місцевий | на/у міражному, міражнім | на/у міражній | на/у міражному, міражнім | на/у міражних |