зчіплювати
ЗЧІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗЧІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗЧЕПИТИ, зчеплю, зчепиш; мн. зчеплять; док., перех. Чіпляючи, з'єднувати, сполучати що-небудь одне з одним. Найняв [Захар] ще одного шофера, зчепили твердим буксиром по дві машини, сам сів за руль другої пари і рано вдосвіта виїхав у зимове незнайоме бездоріжжя (Ле, Право.., 1957, 248); // Зводити докупи, сплітаючи (пальці, руки). Жук спинився серед двору, зчепив руки на грудях, підняв голову й дивиться на ясен (Вас., І, 1959, 112); Штукаренко різко повернувся і, міцно зчепивши пальці обох рук за спиною, знову попрямував до Харкевича (Голов., Тополя.., 1965, 139).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчіплюю | зчіплюємо |
2 особа | зчіплюєш | зчіплюєте |
3 особа | зчіплює | зчіплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчіплюватиму | зчіплюватимемо |
2 особа | зчіплюватимеш | зчіплюватимете |
3 особа | зчіплюватиме | зчіплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зчіплював | зчіплювали |
Жіночий рід | зчіплювала | |
Середній рід | зчіплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчіплюймо | |
2 особа | зчіплюй | зчіплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зчіплюючи | |
Минулий час | зчіплювавши |