золотитися
ЗОЛОТИТИСЯ, лотиться, недок. 1. Набувати золотистого відтінку, ставати золотистим. Ліворуч біленькі хатки на слободі, мов у оправі з темно-зелених садків, золотилися в останніх проміннях сонця, що пишно й червоно сідало за слободою (Гр., II, 1963, 82); Море міниться - сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 129).
2. Виділятися золотистим кольором; блищати, як золото (у 1 знач.). Часом знов від подуву вітру полум'я стелилося плазом, золотилося іскрами (Фр., VI, 1951, 98); Золотилася пшеничка, сріблилося жито, ой здержи час жнива, доле, ой вернися, літо! (У. Кравч., Вибр., 1958, 128); На широчезній рівнині, скільки сягав зір, яскраво золотились соняшники (Гончар, І, 1954, 505).
3. Пас. до золотити. Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304); Сонцем золотиться небозвід (Рудь, Дон. зорі, 1958, 116).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золочуся | золотимося |
2 особа | золотишся | золотитеся |
3 особа | золотиться | золотяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золотитимуся | золотитимемося |
2 особа | золотитимешся | золотитиметеся |
3 особа | золотитиметься | золотитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | золотився | золотилися |
Жіночий рід | золотилася | |
Середній рід | золотилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золотімося | |
2 особа | золотися | золотіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | золотячись | |
Минулий час | золотившись |