зжовтілий
ЗЖОВТІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зжовтіти; // у знач. прикм. А удома, в столі, був Шевченків «Кобзар», Весь зачитаний, давній, зжовтілий (Забашта, Вибр., 1958, 185); Вже на городі качани капусти, У полі чорна скибами рілля, Все осінню до тебе промовля. Зжовтілих трав - і тих тепер не густо (Ющ., Люди.., 1959, 197).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зжовтілий | зжовтіла | зжовтіле | зжовтілі |
Родовий | зжовтілого | зжовтілої | зжовтілого | зжовтілих |
Давальний | зжовтілому | зжовтілій | зжовтілому | зжовтілим |
Знахідний | зжовтілий, зжовтілого | зжовтілу | зжовтіле | зжовтілі, зжовтілих |
Орудний | зжовтілим | зжовтілою | зжовтілим | зжовтілими |
Місцевий | на/у зжовтілому, зжовтілім | на/у зжовтілій | на/у зжовтілому, зжовтілім | на/у зжовтілих |