зачучверілий
ЗАЧУЧВЕРІЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що зачучверений. Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича - ці золотушні пагони старовинного дворянського роду нездатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі (Стельмах, Хліб.., 1959, 290).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зачучверілий | зачучверіла | зачучверіле | зачучверілі |
Родовий | зачучверілого | зачучверілої | зачучверілого | зачучверілих |
Давальний | зачучверілому | зачучверілій | зачучверілому | зачучверілим |
Знахідний | зачучверілий, зачучверілого | зачучверілу | зачучверіле | зачучверілі, зачучверілих |
Орудний | зачучверілим | зачучверілою | зачучверілим | зачучверілими |
Місцевий | на/у зачучверілому, зачучверілім | на/у зачучверілій | на/у зачучверілому, зачучверілім | на/у зачучверілих |