засоромлювати
ЗАСОРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРОМИТИ, млю, миш; мн. засоромлять: док., перех. 1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. -Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Н.-Лев., І, 1956, 426); - Та буде вже! Отак засоромили козака, - сміється Оксана (Вас., II, 1959, 166).
2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін. Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Коцюб., III, 1956, 288).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засоромлюю | засоромлюємо |
2 особа | засоромлюєш | засоромлюєте |
3 особа | засоромлює | засоромлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засоромлюватиму | засоромлюватимемо |
2 особа | засоромлюватимеш | засоромлюватимете |
3 особа | засоромлюватиме | засоромлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засоромлював | засоромлювали |
Жіночий рід | засоромлювала | |
Середній рід | засоромлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засоромлюймо | |
2 особа | засоромлюй | засоромлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засоромлюючи | |
Минулий час | засоромлювавши |