засекречувати
ЗАСЕКРЕЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЕКРЕТИТИ, ечу, етиш, док., перех. 1. Робити що-небудь секретним, недоступним для сторонніх осіб. Федір Іванович не збирався щось засекречувати, і його тренування ставали школою й для тих, хто сидів на трибунах (Собко, Стадіон, 1954, 325); [Забрамський:] Так, але Єзерський каже, що Стоней засекретив свій засіб (Коч., II, 1956, 117).
2. розм. Допускати кого-небудь до секретної роботи. Засекретити працівника.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засекречую | засекречуємо |
2 особа | засекречуєш | засекречуєте |
3 особа | засекречує | засекречують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засекречуватиму | засекречуватимемо |
2 особа | засекречуватимеш | засекречуватимете |
3 особа | засекречуватиме | засекречуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засекречував | засекречували |
Жіночий рід | засекречувала | |
Середній рід | засекречувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засекречуймо | |
2 особа | засекречуй | засекречуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засекречуючи | |
Минулий час | засекречувавши |