заколиватися
ЗАКОЛИВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Почати коливатися, розмірено рухатися з боку на бік, згори вниз. Схилила над нею [мережкою] дівчина важку голову заколивалася... дрімає (Мирний, І, 1949, 327); То тут то там, в усіх кутках залу спалахнули і заколивалися язички сірників та запальничок (Головко, II, 1957, 550); Кивнула [Люба] головою, і дрібні сережки заколивалися черкаючи свіжі, холодком нарум'янені щоки дівчини (Стельмах, Хліб.., 1959, 358); * Образно. Його душа заколивалась, як хисткий човен на хвилястому морі та не надовго: міцна вдача перемогла.. серце і таки поставила на своєму (Н.-Лев., II, 1956, 241).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколиваюся | заколиваємося |
2 особа | заколиваєшся | заколиваєтеся |
3 особа | заколивається | заколиваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заколивався | заколивалися |
Жіночий рід | заколивалася | |
Середній рід | заколивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколиваймося | |
2 особа | заколивайся | заколивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заколивавшись |