заковувати
ЗАКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКУВАТИ і ЗАКУТИ, ую, уєш, док., перех. 1. кого в що, перев. із сл. кайдани, ланцюги. Накладати кому-небудь на руки або ноги кайдани, ланцюги і т. ін., сковуючи їх кінці. Поки присяжний заковував мене в ланцюги, вже й зовсім стемніло (Фр., II, 1950, 19); Коли його заковували в кайдани, щоб везти на суд аж у губернію, то скували подвійні ланцюги, як на велетня (Ю. Янов., II, 1954, 121); Здавалося ляхам, добре мене закували, та не догледіли того, що кайдани були просторі на моїх ногах (Стор., І, 1957, 168); Десь узялися пани Та Травина зав'язали, Та в кайдани закули (Чуб., V, 1874, 1027); // перен. Позбавляти свободи, волі. - Упивались і чужої І своєї крові! ..Без ножа і автодафе Людей закували Та й мордують... Ой, ой, пани, Пани християне!.. (Шевч., II, 1953, 26); Тичина орудує передовсім, ясна річ, безпосередньою своєю зброєю - словом. Тут він, як завжди, не дає себе закувати ніяким приписам і канонам (Рильський, III, 1956, 407); // Одягати у панцир, броню. * Образно. Живий язик можна і треба студіювати як живу рослину, але не можна і не слід засушувати і заковувати в мертві правила і формулки (Фр., XVI, 1955, 337).
@ Закувати рота (уста) кому, рідко - те саме, що Зав'язати рота (див. зав'язувати). Зійдуться [люди], побалакають, посміються.. Вона кляла їх, молила бога, щоб господь послав таке нещастя кому-небудь з їх - тоді б вони довідалися, що вони, тоді б воно закувало їх насмішливі уста (Мирний, І, 1954, 229).
2. що, перен. Робити твердою, нерухомою поверхню води, грунту і т. ін. (про дію морозу, льоду тощо). Та у краю далекім хуртовини Ще кригою заковують плеса; Там з голоду та лютої години Дубіє люд по селах, по лісах... (Стар., Вибр., 1959, 35); Теплий вітер віє над тобою. А у нас уже як слід, і Дніпро похмурою габою закував, укрив давно вже лід (Сос., II, 1958, 102).
3. тільки док., заст. Заробити куванням. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заковую | заковуємо |
2 особа | заковуєш | заковуєте |
3 особа | заковує | заковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заковуватиму | заковуватимемо |
2 особа | заковуватимеш | заковуватимете |
3 особа | заковуватиме | заковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заковував | заковували |
Жіночий рід | заковувала | |
Середній рід | заковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заковуймо | |
2 особа | заковуй | заковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заковуючи | |
Минулий час | заковувавши |