закляття
ЗАКЛЯТТЯ, яття, с. 1. Дія та її результат за знач. заклясти 1, 2. Бачив я, як люди вірять в сни, В приміти, в добрі й злії дні, у вплив Планет і зір, у чари і закляття (Фр., XIII, 1954, 192); Усякий скарб треба не згори, а збоку з землі вибирати: коли збоку, з грошей закляття знімається... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 288).
2. Те саме, що заклинання 2. Мені спогадувались казки про чарівну гору, повну червоного золота і дорогих самоцвітів, що одкривалась по слову закляття перед одважним мандрівцем (Л. Укр., III, 1952, 597); Шепочучи закляття, випустив він батіг і злякано замахав на неї руками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181).
3. Те саме, що проклін. Мов закляття якесь нависло над родом - на віку не мали талану (Горд., II, 1959. 291).
4. рідко. Клятва, присяга. Як хочеш розкошів огнистих, Присяг, заклять і зітхань много [багато], ..Коли бажаєш всього того, То не люби мене, дівчино! (Фр., XIII, 1954, 149); [Лукаш:] Та ж дядько Лев заклявся не рубати [дуба]. [Килина:] Дядька Лева нема на світі, - що з його закляття? (Л. Укр., III, 1952, 258).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закляття | закляття |
Родовий | закляття | заклять |
Давальний | закляттю | закляттям |
Знахідний | закляття | закляття |
Орудний | закляттям | закляттями |
Місцевий | на/у заклятті | на/у закляттях |
Кличний | закляття | закляття |