житловий
ЖИТЛОВИЙ, а, е.Стос. до житла, жител, пов'язаний з ними. Він піде до житлового управління і зробить усе, щоб матері відремонтували дім (Кучер, Чорноморці, 1956, 189); За післявоєнні роки на Україні набагато збільшився житловий фонд (Рад. Укр., 20.11 1957, 1); У післявоєнні роки в селах Української РСР розгорнулося велике житлове будівництво (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 112).
2. Пристосований, признач. для життя людей. Ліворуч, в саду, житловий будинок з верандою (Лев., Нові п'єси, 1956, 199); Все далі в степ просувались трактори з житловими вагончиками на причепах (Наука.., 5, 1959, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | житловий | житлова | житлове | житлові |
Родовий | житлового | житлової | житлового | житлових |
Давальний | житловому | житловій | житловому | житловим |
Знахідний | житловий, житлового | житлову | житлове | житлові, житлових |
Орудний | житловим | житловою | житловим | житловими |
Місцевий | на/у житловому, житловім | на/у житловій | на/у житловому, житловім | на/у житлових |