жаринка
ЖАРИНКА, и, ж, Пестл. до жарина. Вогкий хмиз стріляв на всі боки жаринками (Донч., V, 1957, 474); Бач, сів біля вікна, поблискує жаринкою цигарки (Скл., Карпати, II, 1954, 125); Омелькові очі розгорілись радісними натхненними жаринками (Донч., II, 1956, 519); * Образно. Юрко відчував себе зараз жаринкою отієї пролетарської революції, що невгасимо палає на Сході (Козл., Ю. Крук, 1957, 421); * У порівн. Він [Тарас] слухав їх [кріпаків], затаївши подих, і кожне слово беззахисних людей, наче жаринка, падало йому в серце (Баш, На землі.., 1957, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жаринка | жаринки |
Родовий | жаринки | жаринок |
Давальний | жаринці | жаринкам |
Знахідний | жаринку | жаринки |
Орудний | жаринкою | жаринками |
Місцевий | на/у жаринці | на/у жаринках |
Кличний | жаринко | жаринки |