дівич-вечір
ДІВИЧ-ВЕЧІР, чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (Стор., І, 1957, 362); На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дівич-вечір | дівич-вечори |
Родовий | дівич-вечора | дівич-вечорів |
Давальний | дівич-вечорові, дівич-вечору | дівич-вечорам |
Знахідний | дівич-вечір | дівич-вечори |
Орудний | дівич-вечором | дівич-вечорами |
Місцевий | на/у дівич-вечорі | на/у дівич-вечорах |
Кличний | дівич-вечоре | дівич-вечори |