гіпнотерапія
ГІПНОТЕРАПІЯ, -ї, ж. Метод лікування хворих гіпнозом; застосовується при лікуванні захворювань, пов'язаних з неблагополуччям нервової системи (енурез, заїкуватість, фобії, всі види неврозів, радикуліт, булемія та ін.); дуже часто гіпноз з великим успіхом використовується в дерматології (наприклад, при лікуванні трофічних виразок, екземи і т.д.), в стоматології (для знеболювання, особливо у випадках алергії на анестетики), у хірургії, при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад, виразки шлунка), в онкології та ін.; широко застосовується гіпноз при роботі з подолання наркотичної, алкогольної, тютюнової залежностей та ожиріння; чудові результати застосування гіпнозу у сексопатології (жіноча фригідність, хворобливий передменструальний синдром, вагінізм, імпотенція, сексуальні дисгармонії в парі), найчастіше лише використання гіпнотерапії призводить до повного лікування сексуальних проблем.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіпнотерапія | гіпнотерапії |
Родовий | гіпнотерапії | гіпнотерапій |
Давальний | гіпнотерапії | гіпнотерапіям |
Знахідний | гіпнотерапію | гіпнотерапії |
Орудний | гіпнотерапією | гіпнотерапіями |
Місцевий | на/у гіпнотерапії | на/у гіпнотерапіях |
Кличний | гіпнотерапіє | гіпнотерапії |