гуманний
ГУМАННИЙ, а, е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. [Любов:] О, ви чулий, гуманний приятель! (Л. Укр., II, 1951, 75); // Пройнятий турботою про благо людини. Важливим напрямом ідеологічної роботи є виховання трудівників радянського суспільства в дусі високої гуманної комуністичної моралі (Ком. Укр., 1, 1962, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гуманний | гуманна | гуманне | гуманні |
Родовий | гуманного | гуманної | гуманного | гуманних |
Давальний | гуманному | гуманній | гуманному | гуманним |
Знахідний | гуманний, гуманного | гуманну | гуманне | гуманні, гуманних |
Орудний | гуманним | гуманною | гуманним | гуманними |
Місцевий | на/у гуманному, гуманнім | на/у гуманній | на/у гуманному, гуманнім | на/у гуманних |