гороховище
ГОРОХОВИЩЕ, а, с. Поле, з якого зібрано горох. По гороховищу розмістять озиму пшеницю (Рад. Укр., 24.УІ 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гороховище | гороховища |
Родовий | гороховища | гороховищ |
Давальний | гороховищу | гороховищам |
Знахідний | гороховище | гороховища |
Орудний | гороховищем | гороховищами |
Місцевий | на/у гороховищі | на/у гороховищах |
Кличний | гороховище | гороховища |