видряпаний
ВИДРЯПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до видряпати. Тим часом стали надходити відповіді на його грамоти. Найперше від Судислава. Прислав бересту з видряпаними костяним писалом кривулями (Загреб., Диво, 1968, 394).
2. у знач. прикм. Зробл. видряпуванням. Щоб витравити якийсь візерунок, майстер покривав метал особливою мастикою, на якій видряпував голкою малюнок і заливав заглибини кислотою. Кислота роз'їдала метал, залишаючи видряпаний візерунок (Укр. золотарство.., 1970, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | видряпаний | видряпана | видряпане | видряпані |
Родовий | видряпаного | видряпаної | видряпаного | видряпаних |
Давальний | видряпаному | видряпаній | видряпаному | видряпаним |
Знахідний | видряпаний, видряпаного | видряпану | видряпане | видряпані, видряпаних |
Орудний | видряпаним | видряпаною | видряпаним | видряпаними |
Місцевий | на/у видряпаному, видряпанім | на/у видряпаній | на/у видряпаному, видряпанім | на/у видряпаних |