важенний
ВАЖЕННИЙ, а, е, розм. Дуже важкий. Співом свій крам вихваляють жінки й чоловіки, гордо важенную ношу несучи на головах гарних (Л. Укр., І, 1951, 307); Поважно бамкав важенний, тисячопудовий дзвін (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 372); Важенні хмари білопінні пливли до кримської землі (Уп., Вітчизна миру, 1951, 89); Жде терпляче [В. І. Ленін].. Хоч і зна, які думи важенні Командира обсіли в ту мить... (Бичко, Вогнище, 1959, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | важенний | важенна | важенне | важенні |
Родовий | важенного | важенної | важенного | важенних |
Давальний | важенному | важенній | важенному | важенним |
Знахідний | важенний, важенного | важенну | важенне | важенні, важенних |
Орудний | важенним | важенною | важенним | важенними |
Місцевий | на/у важенному, важеннім | на/у важенній | на/у важенному, важеннім | на/у важенних |