бузівок
БУЗІВОК, вка, ч., діал. Бузимок, назимок. За один цільничок обіцяла [мати] бузівка подарувати (Стор., І, 1957, 57); Чіпка на поминки заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого бузівка (Мирний, II, 1954, 292); Враз у прогалину на бур'яни як стрибне бузівок - потолочив їх (Головко, II, 1957, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бузівок | бузівки |
Родовий | бузівка | бузівків |
Давальний | бузівкові, бузівку | бузівкам |
Знахідний | бузівка | бузівків |
Орудний | бузівком | бузівками |
Місцевий | на/у бузівку, бузівкові | на/у бузівках |
Кличний | бузівку | бузівки |