благати
БЛАГАТИ, аю, аєш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступне, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає. Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Шевч., II, 1953, 97); Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті (Фр., III, 1950, 45); "Відчиніть мерщій, благаю", - За дверима голос просить (Сам., І, 1958, 258); Матроси обливалися потом, поранені благали хоч краплі води (Кучер, Чорноморці, 1956, 129); * Образно. Мамині очі, повиті незникаючою тугою, благали (Гончар, II, 1954, 25).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | благаю | благаємо |
2 особа | благаєш | благаєте |
3 особа | благає | благають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | благатиму | благатимемо |
2 особа | благатимеш | благатимете |
3 особа | благатиме | благатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | благав | благали |
Жіночий рід | благала | |
Середній рід | благало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | благаймо | |
2 особа | благай | благайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | благаючи | |
Минулий час | благавши |