аміназин
АМІНАЗИН, -у, ч. Лікарський препарат; застосовують при нервових і психічних захворюваннях, для посилення дії снодійних, наркотичних та багатьох знеболюючих засобів; білий або злегка жовтуватий порошок, розчинний у воді, спирті, хлороформі; аміназин призначають внутрішньом'язово і внутрішньовенно.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аміназин | аміназини |
Родовий | аміназину | аміназинів |
Давальний | аміназинові, аміназину | аміназинам |
Знахідний | аміназин | аміназини |
Орудний | аміназином | аміназинами |
Місцевий | на/у аміназині | на/у аміназинах |
Кличний | аміназине | аміназини |