цесія
ЦЕСІЯ, -ї, ж. 1. Передача кредитором своїх прав за зобов'язанням під час його дії іншій особі; здійснюється укладанням угоди між попереднім кредитором (цедентом) і новим кредитором (цесіонарієм); до набувача вимоги переходять права, які забезпечують виконання зобов'язання; кредитор, який поступився вимогою іншій особі, повинен передати їй усі документи, що свідчать про право вимоги; цедент відповідає перед цесіонарієм за дійсність зобов'язання, але не відповідає за виконання його боржником; боржник має право висувати проти вимог нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення про поступку вимог. 2. У міжнародному праві – передача території однієї держави іншій за угодою між ними. 3. Процес передання застрахованого ризику в перестрахування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цесія | цесії |
Родовий | цесії | цесій |
Давальний | цесії | цесіям |
Знахідний | цесію | цесії |
Орудний | цесією | цесіями |
Місцевий | на/у цесії | на/у цесіях |
Кличний | цесіє | цесії |